EB-1C дає американському роботодавцю можливість подати Form I-140 на певного міжнародного менеджера або керівника. На дату подання компанія у США повинна фактично вести бізнес щонайменше один рік, мати кваліфікуючий зв’язок з іноземною організацією та пропонувати кандидату постійну роботу переважно в управлінській або виконавчій ролі. Кандидат має підтвердити щонайменше один безперервний рік відповідної роботи за кордоном у передбаченому законом трирічному періоді. USCIS оцінює реальні повноваження, рівень самостійності, делегування та те, хто виконує щоденні операційні завдання.
EB-1C належить до першої імміграційної преференції та призначена для певних міжнародних менеджерів і керівників. PERM не потрібен, але петицію подає американський роботодавець, який повинен довести власну відповідність, кваліфікуючий корпоративний зв’язок і реальний характер запропонованої посади.
EB-1C застосовується, коли міжнародна група має діючу організацію за межами США та американського роботодавця, який уже здійснює регулярну комерційну діяльність. Американська компанія подає Form I-140 і пропонує кандидату постійну роботу як міжнародному менеджеру або керівнику.
Це не self-petition. Навіть якщо кандидат заснував бізнес або володіє значною часткою, петицію подає американська організація. Володіння компанією не замінює вимоги до іноземного стажу, корпоративного зв’язку, реального бізнесу у США, характеру посади та фінансової спроможності роботодавця.
Компанія, яка лише зареєстрована, але ще не надає товари або послуги, не виконує річну вимогу. Doing business означає регулярне, систематичне та безперервне надання товарів або послуг. Банківський рахунок, адреса, агент, сайт або бізнес-план самі по собі цього не доводять.
Якщо американський офіс новий: міжнародна компанія може окремо оцінити L-1A new office. Проте схвалення L-1A не гарантує майбутнього схвалення EB-1C. На дату подання імміграційної петиції американський роботодавець повинен окремо виконувати всі критерії EB-1C.
Критерії оцінюються у сукупності. Значна виручка не компенсує переважно операційну роль кандидата, а переконливе резюме не усуває відсутність кваліфікуючого корпоративного зв’язку або необхідного строку діяльності американського роботодавця.
| Критерій | Що необхідно довести | Практичне значення |
|---|---|---|
| Doing business у США | Американський petitioner регулярно надає товари або послуги щонайменше один рік на дату подання I-140. | Формального існування юридичної особи недостатньо. |
| Кваліфікуючий зв’язок | Власність і контроль, що утворюють відносини parent, subsidiary, affiliate або діяльність через підрозділи однієї юридичної особи. | Контракт, франшиза або звичайне партнерство між незалежними компаніями не створюють необхідного зв’язку. |
| Робота за кордоном | Не менше одного безперервного року роботи в managerial або executive capacity у кваліфікуючій іноземній організації. | Потрібно правильно визначити трирічний період і підтвердити фактичні посадові функції. |
| Постійна посада у США | Реальну пропозицію постійної роботи, у якій основні обов’язки є управлінськими або виконавчими. | Назва CEO, president, director або manager не є самостійним доказом. |
| Ability to pay | Здатність виплачувати запропоновану заробітну плату від priority date до отримання кандидатом постійного резидентства. | Фінансова вимога діє незалежно від сили інших доказів. |
Кваліфікуючий корпоративний зв’язок має існувати на дату подання Form I-140 і зберігатися до отримання кандидатом статусу постійного резидента. Зміна власності, втрата контролю, реорганізація або інша корпоративна подія повинні оцінюватися з погляду того, чи продовжують організації відповідати вимогам EB-1C.
Американський petitioner та щонайменше одна кваліфікуюча іноземна організація повинні продовжувати фактичну діяльність у відповідних країнах. Якщо закордонні операції кваліфікуючої групи повністю припиняються до видачі імміграційної візи або схвалення adjustment of status, кандидат може втратити право на класифікацію як multinational manager or executive.
На фінальному етапі також перевіряються чинність пропозиції роботи, продовження діяльності американського роботодавця та його здатність працевлаштувати кандидата на заявлених умовах.
Кандидат повинен підтвердити щонайменше один безперервний рік роботи за межами США у кваліфікуючій іноземній організації. Ця робота має бути переважно управлінською або виконавчою, а не звичайною професійною, технічною чи адміністративною зайнятістю.
| Ситуація кандидата | Який трирічний період застосовується | Що перевіряється |
|---|---|---|
| Кандидат перебуває за межами США | Три роки, що безпосередньо передували поданню Form I-140. | Щонайменше один безперервний рік відповідної роботи в межах цього періоду. |
| Кандидат уже працює у США на petitioner або пов’язану організацію | Зазвичай три роки, що передували його останньому законному неімміграційному в’їзду для роботи у відповідній групі компаній. | Іноземна управлінська або виконавча робота до внутрішньокорпоративного переведення. |
Робота у США після внутрішньокорпоративного переведення не замінює необхідного року за кордоном. Документи про іноземну посаду, дати роботи, заробітну плату, підлеглих, повноваження та фактичні функції повинні бути послідовними й перевірюваними.
Безперервність має значення: кілька коротких періодів роботи не слід механічно складати в один рік. Відрядження, поїздки до США, зміни роботодавця та перерви потребують аналізу за конкретною хронологією.
USCIS аналізує не престижність назви посади, а щоденні обов’язки кандидата. Важливі рівень прийняття рішень, самостійність, підпорядкування, розподіл робочого часу та наявність працівників або підрядників, які виконують основну операційну роботу.
Менеджер персоналу зазвичай керує відділом, підрозділом або суттєвим компонентом організації, контролює роботу інших керівників, наглядових або професійних працівників і має повноваження щодо найму, звільнення, просування чи інших кадрових рішень.
Самої наявності підлеглих недостатньо. Потрібно пояснити їхні посади, освіту, професійний рівень, фактичні функції та місце в організаційній структурі. Якщо підлеглі виконують переважно рутинну роботу, це може послабити заявлену managerial capacity.
Function manager може не мати великої кількості прямих підлеглих, якщо він на високому рівні керує суттєвою функцією організації. Петиція повинна чітко визначити функцію, пояснити її значення для бізнесу, показати повноваження кандидата та довести, що він керує функцією, а не особисто виконує більшість її завдань.
Керівник виконавчого рівня переважно спрямовує управління організацією або її основним компонентом чи функцією, встановлює цілі та політики, має широкі дискреційні повноваження та отримує лише загальний нагляд від ради директорів, власників або вищого керівництва.
Операційні завдання не заборонені повністю. Керівник може брати участь у важливих переговорах, аналізувати звіти або контролювати ключові проєкти. Проблема виникає, коли він переважно сам продає, програмує, консультує, виробляє продукт, обслуговує клієнтів або виконує іншу основну роботу бізнесу.
Закон не встановлює окремого переліку дозволених галузей або єдиного мінімального обороту. Водночас структура бізнесу повинна реально підтримувати управлінську або виконавчу посаду. Невелика компанія не виключається автоматично, але має переконливо пояснити розподіл операційних функцій.
Пакет документів повинен пов’язувати кожну юридично значущу вимогу з перевірюваними доказами. Загальні листи про те, що кандидат «керує бізнесом» або «відповідає за розвиток», не пояснюють рівень його повноважень і не показують, хто виконує щоденну роботу.
Реєстраційні документи, operating agreements, реєстри акціонерів, таблиці часток, договори купівлі часток, рішення учасників і зрозумілі схеми корпоративного зв’язку.
Контракти, інвойси, банківські виписки, податкові документи, відомості про заробітну плату, оренду, клієнтів, продажі, постачальників і завершені проєкти.
Детальні описи обов’язків із розподілом часу, трудові документи, рішення про призначення, бюджети, KPI, політики, протоколи та приклади управлінських рішень.
Організаційні схеми, штатний розпис, трудові договори, резюме професійних працівників, посадові інструкції та договори з підрядниками.
Федеральні податкові декларації, перевірені фінансові звіти, річні звіти, Forms W-2, відомості про нарахування заробітної плати та інші доречні документи.
| Недостатній доказ | Що потрібно показати додатково |
|---|---|
| Назва посади CEO або director. | Конкретні повноваження, розподіл часу, рівень самостійності та приклади рішень. |
| Організаційна схема без підтвердження працівників. | Відомості про заробітну плату, договори, кваліфікацію та фактичні обов’язки персоналу. |
| Бізнес-план і прогнозовані продажі. | Документи про фактичні операції протягом необхідного річного періоду. |
| Загальна схема володіння. | Первинні документи про частки, права голосу, контроль і всі проміжні юридичні особи. |
Request for Evidence часто пов’язаний не з одним документом, а з суперечністю між заявленою роллю та фактичною структурою бізнесу. Наприклад, петиція називає кандидата керівником, але документи не показують команду, делегування, бюджети, політики або рішення відповідного рівня.
Підготовка EB-1C починається з перевірки критеріїв, а не з написання супровідного листа. Спочатку встановлюються корпоративний зв’язок, строк діяльності у США, іноземний стаж, характер посад і фінансова спроможність petitioner.
Оскільки EB-1C не потребує labor certification, priority date зазвичай визначається датою, коли USCIS належним чином отримує Form I-140. Ця дата використовується для перевірки доступності імміграційного номера за Visa Bulletin.
Concurrent filing можливе, якщо кандидат має право на adjustment of status і його priority date дозволяє подання. Необхідно перевірити chargeability, відповідну колонку EB-1 у Visa Bulletin і таблицю, яку USCIS дозволило використовувати саме в місяці подання: Final Action Dates або Dates for Filing.
USCIS публікує окрему щомісячну сторінку з таблицею, яку повинні використовувати employment-based applicants. Позначка Current у Visa Bulletin не повинна оцінюватися без перевірки цієї сторінки та відповідної країни chargeability.
Навіть доступний імміграційний номер не усуває інших вимог Form I-485. Окремо перевіряються законний в’їзд, застосовні обмеження, inadmissibility, чинність пропозиції роботи та інші умови adjustment of status.
Чоловік або дружина основного кандидата та його неодружені діти, які відповідають імміграційному визначенню child, можуть оформлювати постійне проживання як derivative applicants. Вони можуть проходити фінальний етап разом з основним заявником або, за виконання встановлених умов, приєднатися пізніше.
Для following to join шлюб або відносини parent-child повинні, як правило, існувати до отримання основним заявником статусу постійного резидента та зберігатися до завершення оформлення похідного заявника. Основний заявник повинен зберігати статус lawful permanent resident, а похідна особа — продовжувати відповідати визначенню spouse або child.
Чоловік, дружина або дитина, набуті після admission або adjustment основного заявника до статусу постійного резидента, як правило, не отримують derivative status за тією самою employment-based петицією. Для дитини, народженої після цього моменту у шлюбі, який уже існував на дату admission або adjustment основного заявника, можуть застосовуватися окремі правила Державного департаменту.
Розлучення, укладення шлюбу дитиною, досягнення граничного віку або втрата основним заявником LPR status можуть припинити підставу для following to join. Тому право на похідне оформлення визначається за повною сімейною та імміграційною хронологією.
Child Status Protection Act може зберегти імміграційний вік дитини, але захист не є автоматичним. Для employment-based derivative applicants CSPA-вік зазвичай визначається шляхом віднімання часу розгляду Form I-140 від віку дитини на дату, коли імміграційна віза вважається доступною.
Для заяв або звернень, поданих до USCIS 15 серпня 2025 року або пізніше, доступність візи для розрахунку CSPA визначається за таблицею Final Action Dates Державного департаменту. Датою доступності є пізніша з двох дат: дата схвалення петиції або перший день місяця, у якому Visa Bulletin показує доступність номера за Final Action Dates.
Дитина повинна залишатися неодруженою та, як правило, вжити передбачених дій для отримання постійного резидентства протягом одного року після доступності візи. Пропуск строку може бути виправданий лише за наявності встановлених extraordinary circumstances. Для певних adjustment applications, які вже перебували на розгляді до 15 серпня 2025 року, можуть застосовуватися перехідні правила USCIS.
Схвалення I-140 не надає грін-карту автоматично. Основний кандидат і похідні члени сім’ї повинні пройти окремий фінальний етап через Form I-485 або імміграційну візу та відповідати всім застосовним вимогам.
| Категорія | Основне призначення | Коли може бути доречною |
|---|---|---|
| EB-1C | Постійне працевлаштування певного міжнародного менеджера або керівника. | Коли американський petitioner уже веде бізнес щонайменше рік і підтверджує всі критерії. |
| L-1A | Тимчасове внутрішньокорпоративне переведення менеджера або керівника. | Коли компанія запускає або розвиває американський офіс, включно з певними new office cases. |
| EB-1A | Імміграція особи з extraordinary ability на підставі її власних досягнень. | Коли основою справи є стійке національне або міжнародне визнання кандидата, а не корпоративна структура. |
Схвалення L-1A не означає автоматичної відповідності EB-1C. USCIS окремо оцінює імміграційну петицію, строк діяльності американської компанії, постійний характер посади, ability to pay та актуальну доказову базу.
Робота починається з перевірки корпоративної хронології та фактичної ролі кандидата. Це дозволяє виявити проблеми до подання: недостатній строк діяльності американської компанії, прогалини в документах про власність, переважно операційну роль або невідповідність між організаційною схемою та кадровими документами.
Ні. На дату подання Form I-140 американський petitioner повинен фактично вести бізнес у США щонайменше один рік. Реєстрація компанії без регулярного надання товарів або послуг не виконує цю вимогу.
Володіння бізнесом не є автоматичною перешкодою, але й не створює право на EB-1C. Американська компанія повинна подати I-140 і підтвердити корпоративний зв’язок, постійну посаду, ability to pay та переважно managerial або executive характер роботи.
Не завжди. Personnel manager зазвичай керує іншими керівниками, наглядовими або професійними працівниками. Function manager може не мати великої команди, але повинен керувати суттєвою функцією на високому рівні та не виконувати переважно її операційні завдання особисто.
Так, якщо кандидат має право на adjustment of status і його priority date дозволяє подання за таблицею Visa Bulletin, яку USCIS визначило для відповідного місяця. Також враховуються chargeability та інші вимоги Form I-485.
Ні. USCIS окремо оцінює EB-1C. Американський petitioner повинен виконати річну вимогу doing business і підтвердити всі критерії імміграційної категорії актуальними документами.
Якщо ви перебуваєте в США, будь ласка, не соромтеся звертатися до нас з будь-якими питаннями або проблемами, які у вас можуть виникнути. Ми будемо раді допомогти вам.