Віза E-2 для інвесторів дозволяє громадянину договірної країни звернутися за допуском до США, щоб розвивати та керувати американським підприємством, у яке він уже інвестував або активно інвестує суттєвий капітал. Україна є країною, громадянам якої доступна категорія E-2. Фіксованої мінімальної суми немає: оцінюються вартість і характер бізнесу, фактично вкладений капітал, комерційний ризик, готовність підприємства до роботи та здатність інвестора ним керувати. Бізнес має бути реальним, активним і немаргінальним. Для частини осіб, які отримали громадянство договірної країни через фінансову інвестицію, діє окрема вимога щодо трирічного domicile. E-2 є неімміграційною категорією, не гарантує допуску до США і сама по собі не надає грін-карту.
У справах E-2 критичні питання часто виникають ще до подання заяви: під час формування структури власності, вибору джерела фінансування, купівлі бізнесу, переказу коштів або укладення договору з продавцем. Якщо структура угоди не відповідає правилам E-2, виправити її після закриття може бути складніше, ніж підготувати правильно від початку.
Перевіряються громадянство інвестора, право користуватися категорією E-2, власники американського підприємства, частки партнерів і управлінські права.
Документується шлях капіталу від законного джерела до банківського переказу, escrow-рахунку, продавця або витрат підприємства у США.
Аналізуються витрати, договори, ліцензії, оренда, обладнання, банківські операції та інші докази реальної діяльності або близького запуску.
Консульське оформлення візи E-2 та зміна або продовження E-2 статусу через USCIS є різними процедурами і мають різні наслідки для подорожей.
Реєстрація LLC, купівля частки компанії або наявність грошей на банківському рахунку самі по собі не створюють права на E-2. Інвестор і підприємство повинні відповідати сукупності вимог.
Видається Державним департаментом США через посольство або консульство. Вона дозволяє прибути до порту в’їзду та звернутися до CBP за допуском у класифікації E-2, але сама по собі не гарантує допуску до США.
Статус визначає дозволене перебування людини всередині США. За наявності підстав USCIS може розглядати запит на зміну поточного неімміграційного статусу на E-2 або на його продовження.
Ключова відмінність: схвалення зміни статусу USCIS не створює візу E-2 у паспорті. Якщо після виїзду для повернення до США заявнику потрібна E-2 віза і чинної візи немає, необхідно пройти окреме консульське оформлення.
Так. Україна входить до офіційного переліку E-2 treaty countries. Відповідна договірна підстава для категорії E-2 щодо України діє з 16 листопада 1996 року.
Для E-2 значення має громадянство заявника, а не місце народження, податкове резидентство чи країна, де він раніше вів бізнес. Якщо справа базується на українському громадянстві, американське підприємство також повинно мати необхідну національність відповідно до правил E-2.
Офіційний перелік договірних країн: https://travel.state.gov/content/travel/en/us-visas/visa-information-resources/fees/treaty.html
Національність американського підприємства для E-2 визначається громадянством його власників, а не штатом реєстрації LLC або corporation. У загальному випадку щонайменше 50% підприємства повинні належати особам із громадянством відповідної договірної країни.
Якщо заявник спирається на громадянство конкретної договірної країни, структура власності повинна дозволяти віднести щонайменше 50% підприємства до цієї країни за правилами E.
Частка власника, який є lawful permanent resident США, не використовується як treaty-country ownership для встановлення національності підприємства E.
У складніших структурах — при кількох рівнях юридичних осіб, партнерствах 50/50 або кількох громадянствах — національність підприємства і контроль потрібно аналізувати за корпоративними документами та фактичними правами власників.
Якщо заявник отримав громадянство договірної країни через фінансову інвестицію та раніше не отримував статус за категорією E, він повинен був мати domicile у цій країні протягом безперервного періоду щонайменше трьох років у будь-який момент до подання заяви на E-візу. Domicile є окремим юридичним поняттям і не зводиться автоматично лише до кількості днів фізичної присутності.
Фіксованої офіційної мінімальної суми для E-2 немає. Суттєвість інвестиції визначається відносно реальної вартості підприємства або витрат, необхідних для створення та запуску конкретного бізнесу.
Фактично вкладену суму порівнюють із реальною вартістю придбаного підприємства та часткою інвестиції, яку інвестор піддає комерційному ризику.
Аналізуються витрати, обґрунтовано необхідні для запуску підприємства такого типу: обладнання, оренда, ліцензії, технології, запаси, маркетинг та інші стартові витрати.
Тому однакова сума може бути достатньо суттєвою для однієї бізнес-моделі та недостатньою для іншої. Невелика сервісна, консалтингова або технологічна компанія зазвичай має іншу структуру витрат, ніж ресторан, виробниче підприємство або логістичний бізнес.
Інвестор повинен підтвердити володіння та контроль над капіталом, законне походження коштів і їх реальне спрямування до підприємства. Гроші, які залишаються відкличними та вільно доступними на особистому рахунку, зазвичай не вважаються вже вкладеною E-2 інвестицією.
Капітал може походити з доходів, накопичень, продажу майна чи бізнесу, подарунка, спадщини, позики або іншого законного джерела, якщо його походження можна документально простежити.
Заборгованість, забезпечена активами самого E-2 підприємства, не зараховується як кваліфікуюча особиста інвестиція інвестора.
Позика може враховуватися, якщо економічний ризик боргу реально несе інвестор, а забезпечення не покладається на активи підприємства E-2.
Кошти можуть перебувати в escrow до видачі E-2, якщо інвестор уже юридично пов’язаний угодою, а передача коштів продавцю залежить від виконання передбаченої візової умови.
Реальна діяльність може підтверджуватися продажами, послугами, договорами, ліцензіями, банківськими операціями, payroll, постачальниками, орендою, обладнанням і податковими документами.
Стартап не зобов’язаний уже працювати в повному масштабі, але має вийти за межі бізнес-ідеї: потрібні реальні вкладення, зобов’язання та достатня готовність до початку звичайної діяльності.
Фізичний офіс не є універсальною самостійною вимогою E-2. Докази оцінюються відповідно до конкретної бізнес-моделі: ресторан, виробництво, консалтинг та онлайн-компанія об’єктивно потребують різної інфраструктури.
Маргінальним вважається підприємство, яке не має поточної або майбутньої здатності створювати дохід понад рівень, необхідний лише для мінімального забезпечення інвестора та його сім’ї. Альтернативно підприємство може підтверджувати значущий економічний внесок.
Враховуються фактичні фінансові результати, податкова звітність, payroll, кількість працівників, операційні показники та інші докази економічної діяльності.
Для нового підприємства можуть оцінюватися реалістичні прогнози доходу, найму та розвитку. Майбутня здатність до необхідного економічного внеску, як правило, повинна бути реально досяжною протягом п’яти років після початку звичайної діяльності.
Універсальної мінімальної кількості працівників для E-2 немає. Значення мають бізнес-модель, фінансові показники, план розвитку, стадія підприємства та реалістичність майбутнього економічного внеску.
Основний інвестор повинен приїжджати до США для розвитку підприємства та управління ним. Для самого інвестора не застосовується labor certification test і не потрібно доводити відсутність відповідного американського працівника.
Мажоритарне володіння часто прямо підтверджує здатність контролювати підприємство, але можливість develop and direct не обмежується лише однією структурою власності.
Рівне партнерство може відповідати вимозі контролю, якщо корпоративні документи та фактичні повноваження реально дозволяють інвестору розвивати бізнес і брати участь в управлінні ним.
Стартап може відповідати E-2, якщо капітал уже вкладено або безвідклично пов’язано з інвестиційними зобов’язаннями, а підприємство має достатню готовність до запуску.
Перед закриттям угоди потрібно перевірити фінансові результати, зобов’язання, ліцензії, структуру власності, умови фінансування та управлінські права інвестора після придбання.
Франшиза може спростити підтвердження бізнес-моделі, бюджету та операційної структури, але сам факт придбання франшизи не гарантує відповідність E-2.
Незалежно від формату підприємства структура власності, джерело капіталу, спосіб фінансування та права інвестора не повинні суперечити критеріям E-2.
Заявник на неімміграційну візу E заповнює Form DS-160. Для основного інвестора E-2 Form DS-156E не є стандартною обов’язковою формою; вона використовується, зокрема, для відповідних E-2 employees.
Для відповідного запиту principal E-2 investor усередині США використовується Form I-129. Схвалення I-129 змінює або продовжує статус у США, але не створює консульську візу в паспорті.
Конкретне посольство або консульство може встановлювати власні технічні правила щодо структури E-2 пакета, способу подання документів і запису на інтерв’ю. Перед поданням потрібно перевірити інструкції саме того поста, де розглядатиметься справа.
Єдиного універсального пакета документів немає. Докази залежать від джерела капіталу, структури підприємства, способу фінансування, стадії бізнесу та процедури оформлення.
| Що підтверджується | Приклади доказів |
|---|---|
| Громадянство та власність | Паспорти, документи про громадянство, operating agreement, share register, cap table та корпоративні рішення. |
| Джерело коштів | Банківські виписки, податкові документи, підтвердження доходів, продажу майна або бізнесу, подарунка, спадщини чи позики. |
| Інвестиція та ризик | Purchase agreement, escrow, інвойси, квитанції, банківські перекази, обладнання, запаси, оренда та фактично оплачені витрати. |
| Реальний бізнес | Ліцензії, дозволи, договори, банківські операції, payroll, страхування, оренда, обладнання та податкова звітність. |
| Немаргінальність | Фінансова звітність, податкові декларації, payroll, план найму, ринкові дані та обґрунтовані фінансові прогнози. |
| Управління | Operating agreement, voting rights, організаційна структура, право підпису, контроль бюджету та посадові повноваження. |
Визначити право на E-2, структуру власників і реальні управлінські права інвестора.
Побудувати документальний ланцюжок від законного джерела коштів до конкретної інвестиції у США.
Оцінити позики, забезпечення, escrow та момент, коли капітал стає безвідклично пов’язаним з інвестицією.
Зібрати документи про витрати, активи, ліцензії, договори та фактичну або близьку до запуску діяльність.
Визначити, чи справа оформлюватиметься через консульську E-2 візу або через відповідний запит до USCIS усередині США.
Розподілити документи за окремими вимогами E-2, щоб кожний юридичний критерій мав конкретне підтвердження.
Подружжя principal E-2 у відповідному похідному E-статусі має право на роботу incident to status. Позначення E-2S у Form I-94 використовується для ідентифікації такого статусу та може слугувати доказом дозволу на роботу для відповідних цілей.
Неодружені діти віком до 21 року можуть отримувати похідну E-класифікацію. Такий статус сам по собі не створює автоматичного права на працевлаштування.
При допуску в E-2 статусі період перебування зазвичай надається до двох років. Відповідні продовження статусу через USCIS також можуть запитуватися періодами до двох років.
Строк дії самої візи у паспорті визначається окремо, зокрема відповідно до reciprocity schedule для громадян конкретної країни. Строк дії візи та дозволений період перебування після допуску — різні параметри.
Для E-заявника не вимагається зберігати іноземне місце проживання, яке він не має наміру залишати, але він повинен мати однозначний намір залишити США після припинення E-статусу.
Ні. E-2 не перетворюється автоматично на статус постійного резидента США. Для грін-карти інвестор повинен окремо відповідати вимогам конкретної імміграційної категорії.
Якщо метою є імміграційний шлях через інвестицію, окремо може аналізуватися категорія EB-5.
Схвалення E-2 не означає автоматичної відповідності вимогам EB-5, EB-1C, EB-2 NIW або іншої імміграційної категорії.
Незрозумілі перекази, відсутні документи про продаж активів, непідтверджені подарунки або неповна банківська історія ускладнюють простеження капіталу.
Фінансування, забезпечене активами E-2 підприємства, може помилково включатися до суми кваліфікуючої інвестиції.
LLC і бізнес-план не замінюють реальні вкладення, договори, ліцензії, обладнання, оренду та інші дії щодо запуску.
Частка власності та корпоративні документи можуть не надавати інвестору реальних повноважень для розвитку і управління підприємством.
Плани виручки, витрат і найму мають відповідати ринку, бізнес-моделі, фактичним вкладенням і стадії підприємства.
Продаж часток, новий інвестор, інвестиційний раунд або зміна статусу власника можуть вплинути на treaty nationality підприємства.
Єдиної офіційної мінімальної суми немає. Інвестиція повинна бути суттєвою відносно реальної вартості та потреб конкретного підприємства.
Так. Україна входить до переліку договірних країн E-2, а відповідна договірна підстава діє з 16 листопада 1996 року.
Так, якщо кошти вже юридично пов’язані з обов’язковою угодою і їх передача залежить від виконання належним чином сформульованої умови щодо E-2.
Ні. Універсальної мінімальної кількості працівників немає. Оцінюються бізнес-модель, фінансова спроможність та економічний потенціал підприємства.
Відповідне подружжя principal E-2 у похідному E-статусі має право на роботу incident to status. Для похідних дітей таке автоматичне право не передбачене.
Громадянство та власність, джерело капіталу, умови позики або купівлі бізнесу, момент передачі коштів, готовність підприємства та управлінські права можуть впливати на відповідність E-2 ще до подання документів. Arvian Law Firm супроводжує інвесторів під час аналізу структури справи та підготовки доказів.
Якщо ви перебуваєте в США, будь ласка, не соромтеся звертатися до нас з будь-якими питаннями або проблемами, які у вас можуть виникнути. Ми будемо раді допомогти вам.