Віза H-1B — одна з найпопулярніших тимчасових робочих віз у США, що дозволяє кваліфікованим іноземним фахівцям працювати в американських компаніях на посадах, які потребують спеціальних знань. Такі галузі, як технології, інженерія, медицина та академічна сфера, часто залучають працівників із візами H-1B. Проте для багатьох власників цієї візи кінцева мета — не просто тимчасова робота, а отримання статусу постійного резидента, відомого як грин-карта. Питання таке: чи може віза H-1B привести до грин-карти? Коротка відповідь — так, але процес складний, багатоступеневий і залежить від спонсорства роботодавця. Цей матеріал детально розбирає перехід від H-1B до грин-карти, включаючи категорії імміграції на основі працевлаштування (EB-2 та EB-3), процес PERM і ключові терміни, спираючись на факти та дані станом на 12 березня 2025 року.
Що таке віза H-1B?
Віза H-1B, запроваджена Законом про імміграцію 1990 року, дозволяє американським роботодавцям наймати іноземних спеціалістів для роботи в професіях, що вимагають спеціальних знань, зазвичай із мінімальним рівнем освіти — бакалавр або еквівалентний досвід. У фінансовому році (ФР) 2024 Служба громадянства та імміграції США (USCIS) отримала 479 953 заявки на реєстрацію H-1B, обравши 85 000 бенефіціарів через щорічний ліміт (65 000 звичайних місць плюс 20 000 для тих, хто має ступінь магістра або вище). Віза видається на три роки з можливістю продовження до шести років. Для багатьох цей шестилітній період стає відправною точкою для прагнення до постійного резидентства.
Шлях від H-1B до грин-карти: імміграція на основі працевлаштування
Перехід від візи H-1B до грин-карти зазвичай проходить через категорії імміграційних віз на основі працевлаштування (EB). Найпоширеніші шляхи для власників H-1B — це категорії другого (EB-2) та третього (EB-3) пріоритету. Ці категорії призначені для професіоналів із високою кваліфікацією або дипломами і часто спонсоровані тим самим роботодавцем, який подав заявку на H-1B.
- EB-2: Для професіоналів із вищими ступенями (магістр і вище) або осіб із винятковими здібностями у своїй галузі. За даними USCIS, у ФР 2023 на EB-2 припадало 32% схвалених грин-карт на основі працевлаштування — 70 632 із 221 318.
- EB-3: Для кваліфікованих працівників із щонайменше дворічним досвідом, професіоналів із дипломом бакалавра або інших працівників у дефіцитних професіях. У ФР 2023 EB-3 склала 42% грин-карт — 92 941.
Обидві категорії потребують спонсорства роботодавця, що означає, що процес залежить від готовності американської компанії підтримати заявку працівника на постійне резидентство. На відміну від тимчасового статусу H-1B, грин-карта надає безстрокове право на проживання, звільняючи від необхідності продовжувати візу та обмежень на роботу в конкретного роботодавця.
Крок 1: Процес PERM
Основа більшості заявок на EB-2 та EB-3 — це трудова сертифікація PERM (Program Electronic Review Management), якою керує Міністерство праці США (DOL). Запроваджена у 2005 році, PERM гарантує, що найм іноземного працівника не зашкодить зарплатам або можливостям працевлаштування американців. Ось як це працює:
- Рекрутинг: Роботодавець повинен перевірити ринок праці США, розмістивши вакансію щонайменше на 30 днів через дошки оголошень, газети або державні агентства з працевлаштування. DOL вимагає доказів, що кваліфікованих і готових американських працівників не знайшлося.
- Визначення превалюючої зарплати: Роботодавець звертається до DOL за визначенням зарплати, щоб переконатися, що пропонована сума відповідає або перевищує середню для цієї професії та регіону. Станом на 2024 рік обробка таких запитів займає в середньому 120–150 днів.
- Подання форми ETA-9089: Після завершення рекрутингу та відсутності підходящих кандидатів роботодавець подає заявку PERM. У ФР 2023 DOL опрацювала 78 421 заявку PERM, схваливши 92% протягом шести місяців, хоча перевірки можуть розтягнути терміни до 12–18 місяців.
Процес PERM суворий. Наприклад, звіт DOL за 2023 рік показав, що 8% заявок було відхилено через неповну документацію або неможливість довести нестачу робочої сили. Після схвалення сертифікація дійсна 180 днів, протягом яких роботодавець має перейти до наступного кроку з USCIS.
Крок 2: Подання петиції I-140
Із схваленою сертифікацією PERM роботодавець подає форму I-140 (Імміграційна петиція для іноземного працівника) до USCIS. Ця петиція офіційно запитує грин-карту за категорією EB-2 або EB-3. Основні факти про процес I-140 станом на 2025 рік:
- Терміни обробки: Стандартна обробка I-140 займає 6–12 місяців, але преміум-обробка (15 календарних днів) доступна за додаткову плату $2 805, згідно з оновленнями USCIS від лютого 2024 року.
- Доступність віз: Схвалення не гарантує негайну грин-карту. США обмежують кількість EB-грин-карт щорічно (140 000 для всіх категорій), а ліміти за країнами (7%, або приблизно 25 620 на країну) створюють черги, особливо для Індії та Китаю. Наприклад, у бюлетені віз за березень 2025 року пріоритетні дати EB-2 для Індії залишаються на рівні 15 березня 2012 року — понад 13 років відставання.
Власники H-1B виграють тут, оскільки можуть залишатися в США після шести років, якщо I-140 схвалена, а номер візи недоступний, завдяки продовженням за Законом про конкурентоспроможність Америки у XXI столітті від 2000 року (AC21).
Крок 3: Корекція статусу або консульська обробка
Останній крок залежить від місця перебування власника H-1B:
- Корекція статусу (форма I-485): Якщо особа перебуває в США, вона подає форму I-485 для переходу від H-1B до статусу грин-карти, коли номер візи стає доступним. У ФР 2023 USCIS опрацювала 178 432 заявки I-485 на основі працевлаштування, середній час очікування — 8–14 місяців.
- Консульська обробка: Якщо особа за кордоном, вона подає заявку через консульство США. Це може зайняти 6–12 місяців залежно від завантаженості консульств.
Одночасне подання I-140 та I-485 можливе, якщо номер візи доступний, що прискорює процес. Наприклад, у березні 2025 року EB-3 для більшості країн була поточною, що дозволяло швидше завершити перехід.
Виклики та терміни
Процес від H-1B до грин-карти може тривати від 2 до 20 років залежно від країни походження та категорії візи. Для громадян Індії, які подали 74% заявок на H-1B у ФР 2024 (354 823 реєстрації), черги EB-2 та EB-3 розтягуються на десятиліття через ліміти за країнами. Натомість заявники з країн, таких як Канада чи Австралія, завершують процес за 2–5 років.
Витрати також значні. Роботодавці зазвичай покривають витрати на PERM та I-140 (близько $5 000–10 000 разом), але юридичні збори та вартість I-485 ($1 225 на особу станом на 2024 рік) можуть лягти на працівника. Затримки через перевірки, запити додаткових доказів (RFE) або зміну пріоритетних дат ускладнюють планування.
Винятки та альтернативи
Не всі шляхи від H-1B до грин-карти потребують PERM. Віза EB-1 для осіб із винятковими здібностями або керівників багатонаціональних компаній обходить трудову сертифікацію, але такі випадки рідкісні — лише 6% EB-грин-карт у ФР 2023 (13 279). Відмова від PERM за національними інтересами (NIW) у рамках EB-2 також можлива, якщо робота заявника суттєво корисна для США, але схвалення залежить від розсуду влади.
Висновок
Так, віза H-1B може привести до грин-карти, переважно через спонсорство роботодавця в категоріях EB-2 або EB-3. Процес — сертифікація PERM, петиція I-140 і корекція статусу — вимагає терпіння, підтримки роботодавця та подолання черг на візи. Станом на 12 березня 2025 року ця система залишається реальним, але складним шляхом для кваліфікованих спеціалістів, які хочуть залишитися в США назавжди. Розуміння кроків, термінів і можливих перешкод — ключ до успіху.
Джерела
- USCIS – Дані щодо H-1B за ФР 2024:
https://www.uscis.gov/tools/reports-and-studies/h-1b-employer-data-hub - USCIS – Статистика імміграції на основі працевлаштування за ФР 2023:
https://www.uscis.gov/tools/reports-and-studies/immigration-and-citizenship-data - Міністерство праці США – Терміни обробки PERM:
https://flag.dol.gov/processingtimes - Держдепартамент США – Візовий бюлетень, березень 2025:
https://travel.state.gov/content/travel/en/legal/visa-law0/visa-bulletin/2025/visa-bulletin-for-march-2025.html - Закон про конкурентоспроможність Америки у XXI столітті (AC21):
https://www.congress.gov/106/plaws/publ313/PLAW-106publ313.pdf
